короткочасно

короткочасно
—————————————————————————————
короткоча́сно
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови. 2005.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "короткочасно" в других словарях:

  • короткочасно — Присл. до короткочасний …   Український тлумачний словник

  • вібротравма — и, ж. Паталогічна зміна у тканинах та органах, що виникає під дією короткочасної інтенсивної вібрації …   Український тлумачний словник

  • електроогорожа — і, ж. Огорожа з дроту, крізь який короткочасно пропускається слабкий електричний струм, що дозволяє утримувати худобу на певній території …   Український тлумачний словник

  • імпульсивність — ності, ж. Схильність до зовнішньо немотивованих, частіше агресивних вчинків і дій, які протікають короткочасно, виникають і призупиняються раптово …   Український тлумачний словник

  • інтоксикація — ї, ж. 1) Отруєння організму токсичними речовинами, які утворилися в ньому самому або надійшли ззовні. •• Го/стра інтоксика/ція інтоксикація з чіткими ознаками, що є наслідком короткочасної дії отрути. Метафізи/чна інтоксика/ція психічний розлад,… …   Український тлумачний словник

  • легкоопромінений — а, е. Який опромінений короткочасно або низькоенергетичними променями …   Український тлумачний словник

  • мертвий — а, е. 1) Такий, у якому припинилося життя; померлий; прот. живий. || у знач. ім. ме/ртвий, вого, ч.; ме/ртва, вої, ж. Мрець. || Про частини тіла мерця. || Засохлий, завмерлий, сухий (про рослинність). || перен. Надзвичайно схвильований,… …   Український тлумачний словник

  • приміщення — я, с. 1) Будівля, квартира чи окрема кімната, в якій поміщається хто , що небудь, яка використовується для чогось. Складське приміщення. •• Воло/ге примі/щення приміщення, в якому пара або конденсована волога виділяється лише короткочасно в… …   Український тлумачний словник

  • флуоресціювати — флюоресціюва/ти, ю/є, недок., фіз. Мати властивість короткочасно світитися після дії будь яких променів …   Український тлумачний словник

  • форт — (нім., фр. < лат. сильний) 1. Невелика замкнена фортеця, призначена для довго чи короткочасної оборони стратегічно важливих шляхів, мостів тощо. Спочатку споруджувалася у вигляді багатоярусної мурованої башти з амбразурами. 2. Окреме… …   Архітектура і монументальне мистецтво


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»